класики

Євген Маланюк (1897 – 1968) – соціал-націоналіст, бойовий офіцер української армії, учасник Першої світової війни та Національної революції 1917 – 1920 років, класик української поезії ХХ століття. На еміграції жив у Польщі та Чехословаччині, з 1949 року – в США. Поезія Маланюка відзначається ідеалістичним активізмом, палкими антибуржуазними і елітарно-провідницькими волюнтаристськими мотивами та звертається до синтезу […] [...]

Програмова стаття класика ідеології консервативної революції та фундаментального німецького мислителя міжвоєнної доби Ернста Юнгера пропонує погляд на природу націоналістичної революції: Використовуючи почесне окреслення себе як націоналістів, ми не лише прагнемо найжорсткіше відмежуватися від тих, для кого це слово звучить як прокльон, але й взагалі від мирного обивателя. Рух, який прагне захищати життєві цінності силовими методами, […] [...]

Українська Національна Революція є одночасно соціальною. Що це означає? Українська Національна Революція – це доосновна зміна в її ж напрямі всіх вартостей та установ індивідуального та суспільного життя української людини. Соціальна революція – це доосновна зміна відношення поодиноких людей та суспільних верств по відношенні до найрізнородніших елементів цінностей життя: духових і матеріяльних. Політична революція – […] [...]

1 серпня 1929 року Отто Штрассер оприлюднив в журналі “Nationalsozialistische Briefe” програмову статтю під назвою “14 тез німецької революції”, яка де-факто претендувала на ревізію офіційної програми партії. Текст статті подаємо нижче: Німецька революція У чому полягало значення Великої війни? Німецька революція! Це могутня революція двадцятого століття, першим етапом якої була “Світова війна”, частинами якої є […] [...]

Видатний теоретик інтегрального українського соціал-націоналізму Микола Сціборський (1897 – 1941) у класичній праці “Націократія” присвятив вивченню феномену італійського фашизму окремий розділ, зміст якого ми передруковуємо для ознайомлення: Фашизм – це насамперед ідейна й духова реакція на стан сучасности, що його витворили демократія, соціялізм і комунізм. Політична демократія, поступово втрачаючи духову й національну основу свого єства, […] [...]