Маланюк

…Трудно стримувати здивування, бачучи як дехто черпає свій оптимізм з самого-но переліку назв тих важких людських хвиль, що пропливли по древній землі українській, правдоподібно по головах її відвічних тубільців. Чи ж таке вже веселе й “будуюче” заняття тішити уяву циклічними процесами навал і перервами державності, здійснюваної тими чи іншими “варягами”, – іонійцями чи готами? Все […] [...]

Фігурально-публіцистичні арабески творчості Євгена Маланюка давно стали класикою української соціал-націоналістичної думки, однак багато важливих концептуальних ідей та мемуарних сюжетів дотепер залишаються надбанням приватного щоденника безкомпромісного солдата Нації. На численні прохання читачів часопису, публікуємо добірку витягів з нотатників Євгена Маланюка різних періодів життя. В першій хаті панував дух віків, старовинного побуту, тисячолітніх звичаїв і обрядів, та […] [...]

Забагато маємо нині явищ, що псують нерви, і лише свідомість заховати їх міцними, змушує редукувати коло спостережень до речей засадничих. Біда не в тім, що в нашій, далекій від веселощів, дійсності існують молоді і немолоді люди, що культивують в святій простоті оті анахроністичні “парижі” (в каварні “Деляпе” [1]), що з пафосом наївно-щирого снобізму деклямують про […] [...]

Євген Маланюк (1897 – 1968) – соціал-націоналіст, бойовий офіцер української армії, учасник Першої світової війни та Національної революції 1917 – 1920 років, класик української поезії ХХ століття. На еміграції жив у Польщі та Чехословаччині, з 1949 року – в США. Поезія Маланюка відзначається ідеалістичним активізмом, палкими антибуржуазними і елітарно-провідницькими волюнтаристськими мотивами та звертається до синтезу […] [...]