Якщо ти не хочеш, аби твій народ приєднався до інших народів, які вже не існують на мапах, ні на мить не забувай, де ти живеш. У світі, де кров праведних, героїв і мрійників ллється понуро й безглуздо. Де душогуби та ошуканці не соромляться виявляти свою песиголову сутність. Де страх повзе чорними спазмами і стискає горло, […]
[...]
Війну можна програти. Війна, що складається найнещасливіше, ніколи не є безповоротньо програною. Найпринизливіший мир ніколи не є остаточним. Проте революцію слід вигравати. Революція трапляється лише одного разу. Це не те питання, з приводу якого нація вступає в перемовини з іншими націями. Це найособистішніша, найзаповітніша справа кожного народу, яку народ має вирішити для себе та своїми […]
[...]
Пропонуємо увазі шановних читачів фрагменти публіцистичної творчості класика німецької консервативної революції, людини Ідеї та Чину, Ернста Юнгера. Справжня революція ще не відбулася, вона нестримно марширує до цілі. Вона не є реакцією, а дійсною революцією, з усіма симптомами та проявами, її ідея, безпрецедентно загострена, є національною, її символом є свастика, формою її вираження є концентрація волі […]
[...]
Вся помилка сприйняття соціалізму криється в одному реченні Карла Маркса – “Отже, люди ставлять собі лише ті цілі, які спроможні досягнути”. Це неправда. Люди ставлять собі лише такі цілі, осягнути які вони не можуть. Їх надихає людський геній. Людський daimon [1] підбадьорює їх. Сенс Утопії полягає в тому, що вона нездійсненна. Суть християнства в тому, […]
[...]
Забагато маємо нині явищ, що псують нерви, і лише свідомість заховати їх міцними, змушує редукувати коло спостережень до речей засадничих. Біда не в тім, що в нашій, далекій від веселощів, дійсності існують молоді і немолоді люди, що культивують в святій простоті оті анахроністичні “парижі” (в каварні “Деляпе” [1]), що з пафосом наївно-щирого снобізму деклямують про […]
[...]