У тій грі міжнародних інтриг та суперництва, що в шаленому темпі почала розвиватися особливо в останні роки, в зв’язку з намаганням Німеччини відзискати своє місце великої держави, рівної в правах з усіма іншими великими державами, громадська думка звикла дивитись на Італію, як на природню спільницю Німеччини в її боротьбі проти французької гегемонії в Европі. Такий […]
[...]
Черговий день народження Вождя української соціал-національної революції є доречною нагодою звернутись до історичної ролі Степана Бандери в становленні нашого Руху. Тим більше, що актуальність революційного чину зумовлює підвищений інтерес до цієї теми з усіх боків політичного спектру. Пігмейська ненависть українофобів до Бандери зрозуміла. Але за що ненавидить Вождя офіціоз, який наполегливо намагається зруйнувати Легенду своїми […]
[...]
Проблема реалізації антисистемними політичними партіями підривної стратегії у боротьбі за владу потребує комплексного вивчення з врахуванням наявного історичного досвіду в контексті зростання протестного потенціалу соціально-політичних рухів. Підготовка збройного націонал-соціалістичного перевороту в 1923 році проаналізована в низці спеціалізованих досліджень, серед яких найвагомішими є праця Д. Дорнберга [8], Г. Гордона [11] та надзвичайно масштабному збірнику документів за […]
[...]
Рівно 75 років тому, 21 жовтня 1933 року 19-річний Микола Лемик, член ОУН, прямо в приміщенні посольства СРСР у Львові єдиним пострілом у голову ліквідував високопоставленого совєцького дипломата і емісара спецслужб Алєксєя Майлова на знак протесту проти влаштованого більшовиками Голодомору. Сучасна влада республіки і словом не обмовляється про вчинок Лемика. І в цьому нема нічого […]
[...]
Проблема вивчення соціальної бази фашистського та націонал-соціалістичного рухів, що в процесі структурної еволюції трансформувались у потужні масові політичні партії харизматично-революційного типу, посідає важливе місце в контексті наукового вивчення тоталітарного феномену. Предметне поле міждисциплінарного аналізу цієї проблеми лежить на перетині теорії політичних партій та партійних систем, політичної соціології та теорії електоральної поведінки. Детермінованість зв’язку між соціально-класовим […]
[...]