На вступі не можу мислею не привітати і мою матір, і матерей моїх батьків, і довгий ряд їх попередниць, тих жіночих істот, що губляться в темряві віків. Тих жіночих істот, що без них кожен з нас не був би тим, ким він є і, може, буде. Жінка – це щось як сонце і повітря довкола […]
[...]
…Трудно стримувати здивування, бачучи як дехто черпає свій оптимізм з самого-но переліку назв тих важких людських хвиль, що пропливли по древній землі українській, правдоподібно по головах її відвічних тубільців. Чи ж таке вже веселе й “будуюче” заняття тішити уяву циклічними процесами навал і перервами державності, здійснюваної тими чи іншими “варягами”, – іонійцями чи готами? Все […]
[...]
Хтось скиглить через хаос і розпад, сумує з приводу занепаду та оплакує ідеалізоване минуле – а інші радіють через поступ і розвиток, святкують нечуваний початок Нового, Первозданного, Вічного, і як перші, так і другі не знають, що день і ніч, літо та зима довіку приходитимуть на зміну одне одному, і ранок та вечір, весна й […]
[...]
Досі в Україні слово “націоналіст” позначає два типи людей – власне націоналістів, які будують свою політичну дію на відповідній ідеології, та українофілів-культурників, “націоналізм” яких обмежується симпатією до зовнішніх проявів народницької форми української культури. Розглянемо для початку перший тип — власне націоналізм. Націоналізм як політична ідеологія означає вищу цінність нації як вічної кровно-духовної спільноти. Сьогодні український […]
[...]
Не секрет, що інфляція нормальних чеснот, релятивізація одвічних цінностей та стосунків між окремими людьми неминуче несуть за собою втрату біологічної, суспільної та історичної суб’єктності націй в цілому. В сучасній Україні це – особливо болюча та актуальна тема, бо за примхою долі ми опинились в епіцентрі однієї з найжорстокіших інформаційних воєн в історії, покликаної зламати психіку […]
[...]