Відозва Другого Збору Українських Націоналістів (1939)

Націонал – революційний часопис. Дискурс Ватри – це відгомін руху маршируючих колон, які готуються до рішучого штурму та Великої Пригоди. На горизонті дня сьогоднішнього – Українська Реконкіста, завтра небокрай освітять вогні Європейської Революції, післязавтра ми перевертатимемо Всесвіт.
 
Ватра. Націонал – революційний часопис
 

Відозва Другого Збору Українських Націоналістів (1939)

відозваНаціоналісти Українці!

Українським народом після довгих років неволі відновлені та його іменем проголошені державно-правні акти Самостійності й Соборності України — існують і зобов’язують нас!

Героїчною смертю тисячей і тисячей борців закріпили ми їх у наших душах і чинах. І хоч хвилево нас переможено, то духово ми знову стали деревним народом.

Сьогодні ще немає Української Держави, та вона не вмерла. Як ідея й боєве гасло вона живе в наших серцях, а її здійснення є справою обов’язку, чести й гідності кожного українця.

Володіння Сходом Європи колись належало нам. Перша Великокнязівська Київська Держава, Галицько-Володимирська Держава й Гетьманщина Богдана залишили нам світлі традиції.

Черпаючи в героїці й трагічній величі нашого історичного минулого силу для відродження нації — теперішній керівник боротьби українського народу, Організація Українських Націоналістів, піднялася зруйнувати окупації здвигнути Українську Державу.

На шляху тієї боротьби згинув Вождь ОУН і народу — Євген Коновалець.

Вбиваючи Вождя сподівалася Москва заломити визвольний рух Української Нації. Але не досягла своєї цілі! Загинувший Вождь, як символ боротьби, ще сильніше зєднав увесь український нарід.

Перемога або смерть! — це заповіт, що його залишив нам Вождь Основоположник і Обновитель.

В найглибшій пошані до священної волі Першого Вождя Націоналістичної України, визнаючи довічне значення Його зусиль і трудів для народу — Великий Збір Українських Націоналістів однодушне затверджує рішення Євгена Коновальця призначити своїм наступником колишнього шефа штабу Дієвої Армії й корпусу СС та краєвого коменданта УВО — полковника Андрія Мельника.

Великий Збір Українських Націоналістів, що складається з провідників революційно-визвольної боротьби в підсовєтській Україні, Галичині, Волині й сумежних із ними північних Землях, в Буковині, Бессарабії й в Карпатській Україні та з представників націоналістичних кадрів української еміграції в Європі, в З’єдинених Державах Північної Америки, Канади, Аргентини, Бразилії й Далекого Сходу — є виразником волі всього українського народу.

Боротьба націоналістично-революційних сил всієї України — остаточно оформлена Першим Конгресом Українських Націоналістів у 1929 р. в ОУН — показала могутній порив борців, що збройними чинами кинули визов окупантам в імя Нової ідеї.

З гордістю дивимося ми сьогодні на ту боротьбу, що змобілізувала всі здорові сили українства на площині непримиренного змагу з ворогами.

Ми горді, що ОУН вийшла з рядів фронтових вояків — учасників нашого збройного Визвольного Зриву.

З чину, з крови й смерти для ідеї зродилася нова Віра українства — Український Націоналізм!

Те, що початок організованому націоналістичному рухові дало вояцтво Великого Визвольного Зриву —має глибоке значення!

Українська збройна сила від століть високо держала прапор національної ідеї всупереч усім силам розкладу і рабства. Вірна своїм традиціям — вона вилонила тих, що здвигнули Націоналістичну Революцію.

Хвилина, яку тепер переживаємо, вимагає від нас найбільших зусиль, щоб зорганізувати сили нації для рішального бою з займаннями українських земель.

Щоб успішно повести революційний зрив — треба ще сильніше і з більшою напругою волі продовжати творення і відбудову Української Армії.

Збройна сила — це завдання дня!

Виховати політичних та громадських провідників у дусі націоналістичних ідеалів, які потрапили б зорганізувати народні маси для організованого чину і були б взором усіх особистих і громадських чеснот — це наше повсякчасне завдання.

Перевиховати нарід у націоналістичну спільноту, виплекати націоналістичну людину волі, чести й посвяти, створити новий, героїчний тип українця – це вічне завдання націоналізму.

Або українство стане націоналістичне, або ми останемо рабами!

Українці!

Щоб досягнути нашої мети, треба органічного з’єдинення всього здорового українства навколо одної Ідеї, одної Організації і одної Людини. Єдиний національно-революційний фронт під кермою Вождя Андрія Мельника — це вимога хвилі.

На шляху Національної Революції не може бути приязної стрічі і спільного маршу борців з рабами!

Чинна співпраця всіх верств і станів українського народу в революційній боротьбі — це передумова відбудови нашої держави.

Кожний українець — селянин, робітник і інтелігент — прикладе руку до Великої Будови і боротьби, або він раб і безвартісна людина.

Українець іде до боротьби за Державу не ради лакомства нещасного, а тому, що він уже людина вільна і горда та воліє згинути героєм, як животіти рабом.

Власна Держава — це теж праця, земля й хліб.

Без національної революції — немає соціяльної.

Націоналістична революція — це революція національна і соціяльна!

Україна для Українців!

Не залишити ні грудки Української землі в руках ворогів і чужинців! Бо земля — це джерело внутрішньої сили українського народу і підстава його дужання з зовнішнім світом.

Наш змаг іде:

за національну засаду організації світу,

за націю, а не клясу,

за ідеалізм, а не матеріялізм,

за державу праці і соціяльної справедливости, а не державу комуністичного чи капіталістичного визиску,

за право власности, здобуте працею,

за сильну владу найкращих з усіх верств народу,

за героїчну культуру і вільну творчість українського духа,

за безоглядне винищення сил руїни і розбрату!

Українська молоде!

Ти завжди була пробоєвиком нових ідей в Україні! Ти підхопиш кинені гасла і понесеш їх по всій широкій землі українській, в наші села і міста, щоб пірвати українців до бою за Українську Велико-Державність.

Особливе признання належить Тобі, селянська, робітнича і студентська молоде, за ті жертви, які Ти положила на вівтарі України. Український нарід гордий на свою молодь!

Українці на чужині!

Великий Збір Українських Націоналістів одобрює вашу працю та моральну і матеріальну підтримку революційної боротьби в Батьківщині!

Революціонери Земель висловлюють Вам свою вдячність!

В переломових днях, що грядуть, українська еміграція і надалі твердо стоятиме під націоналістичними прапорами!

Революціонери!

Від нашої внутрішньої сили залежить перемога. Тільки кров і залізо розсудять нас із ворогами!

Зо шляху Української Національної Революції не сміє завернути Вас ніщо: ні тортури, ні пекло тюрем і таборів, ні смерть!

За соборну Українську Державу проти Москви, Польщі, Румунії і Мадярщини іде наш кривавий змаг!

Українці!

Наша зовнішна політика залишається незмінною від хвилини, коли впали перші стріли Боєвиків-націоналістів. Ключове положення України на грані двох світів визначає її особливу ролю в Європі. Тому боротьба за Українську Державу не буде ні легкою, ні простою, ні тим більше, безкровною.

Легка річ не гідна слави!

Щоб проділати важке завдання відбудови Української Держави, треба ще тіснішого з’єдинення всіх українських патріотів, усунення слабодухів, винищення запроданців і перевертнів!

Великий Збір Українських Націоналістів закликає всі поневолені окупантами України народи, що борються за своє визволення, до співділання з ОУН.

Проти Росії і большевизму, проти Польщі, Румунії, Мадярщини, а за Суверенну Соборну Українську Державу бореться ввесь український народ під проводом Андрія Мельника і ОУН. З того шляху він ніколи і серед ніяких умовин не зійде, хоча б і довелося йому стати на прю з цілим світом.

Грядуть переломові та грізні дні. що можуть нам принести і чергові удари. Проте ж ми віримо в остаточну перемогу нашої Великої Святої Ідеї!

Хай живе Суверенна Соборна Українська Держава!

Хай живе Українська Національна Революція!

Хай живе Організація Українських Націоналістів!

Слава Першому Вождеві Націоналістичної України Євгенові Коновальцеві!

Слава Вождеві Андрієві Мельникові!

Слава Україні!

Дано у місці постою в серпні 1939 р.

Президія ІІ Великого Збору Українських Націоналістів

Цитується за виданням: Непогасний огонь віри. — Париж: Націоналістичне видавництво в Европі,  1974. — с. 659–661.

Стилістику оригіналу збережено

Версія для друку Версія для друку

Відгуків: 19

  1. Лазур:

    Націоналістична революція — це революція національна і соціяльна!
    ______________________________
    Український Соціал-Nаціоналізм
    ______________________________
    Нахтігале, велике соціал-націоналістичне ДЯКУЮ, за данну річ !!!

    Слава Україні !!!

  2. Нахтігаль:

    Якраз для цього і працює “ВАТРА” — наповнювати скарбничку хорошими текстами.

  3. БІЛИЙ:

    “На шляху Національної Революції не може бути приязної стрічі і спільного маршу борців з рабами!” — золоті слова, втім, як і усі тези відозви. Ось він справжній український націоналізм у всій своїй красі!

  4. Лазур:

    справжній
    ________________________
    Тепер це слово викликає деякі асоціації 🙂

  5. Нахтігаль:

    Так, по чіткості карбованих формул (актуальність яких годі й згадувати) відозва містить цілі пригорщі перлин і діамантів слова.

  6. Нахтігаль:

    Асоціації зі словом “справжній”, коли в уяві виринали ліберастичні структури з псевдо-національною риторикою, що дискредитували здоровий націоналізм, належать до періоду 2005–2007 років. Тоді у них було сяке-таке членство, реальні акції та вплив, тоді це були опоненти. Нині все це кануло в лету.

    Тому час нам повертати словам їхній нормальний зміст. Справжній націоналізм — це Бандера, Геббельс, Липа, Маланюк, Міхновський……

    Справжній націоналізм — це платформа ВАТРИ.

    Справжній націоналізм — це ми.

  7. Лазур:

    Так це правда тепер вони вже ніхто!
    В 2005-2007 здавалося, що і “Свобода” стає “справжніською”, але наче почало відходити. Хоча це вже на жаль не СНПУ. Ці “палатки та шаріки” з сучасною емблемою мене дратують.
    Нещодавно вийшла брошура камрада Андрія “Дещенка”: “СОЦІАЛ-НАЦІОНАЛІЗМ. Статті”, може це відродження (???)
    Час покаже, але на виборах я за Тягнибока !!!
    Хоч права голову не маю 🙂

  8. Василь:

    У справжніх націоналістів є одна особливість: справжній націоналіст – завжди не ти, а хтось інший. Коли ми (нас було двоє) взяли на озброєння цей термін і почали тотально знущатись з них, то вже через деякий час мало хто наважувався назвати себе справжнім націоналістом. Справжні націоналісти почали відмежовуватись від справжнього націоналізму. Багато з них справді трансформувались, а деякі залишились справжніми, просто не називають себе так. Часто можна побачити як справжні націоналісти лають інших справжніх, називаючи їх зневажливо “справжніми націоналістами”. 🙂 Мене це завжди смішило.

    Загалом ви праві щодо занепаду справжніх націоналістів. Їхній рух фактично зник, але явище ще існує і його треба добити. Але тепер наша політика не повинна залежати від боротьби з ними, не повинна бути постійною антитезою справжнім. Навпаки треба використовувати їхній дискурс у своїх інтересах, інтерпретувати у власний спосіб, займати цю нішу також.

    До того ж, усунення справжніх це ще не все. Справу зроблено лише наполовину. Тепер є надзвичайно важливим зробити те саме з буржуазними націоналістами всіх різновидів, включно з реформістськими напрямками. Бути реакціонером має стати соромно, як тепер соромно бути лібералом. З ліберального “справжнього” націоналізму треба перенести увагу на буржуазний “правий” націоналізм і його викорінити. У нас є всі можливості зробити це. Серйозних опонентів у нас немає, молодь відкрита для сприйняття здорових ідей, а нам не важко знайти слова, щоб ці ідеї донести.

  9. Нахтігаль:

    Боротьба з буржуазним націоналізмом значною мірою ускладнюється тим, що в конкретних історичних умовах та особливостях українського політичного процесу він наразі приречений на успіх в рамках тих завдань, які він перед собою ставить. Відтак це значно серйозніший опонент.

    Це якщо довго не розводитись та не переводити дискусію в концептуальну проблемно-пошукову площину.

  10. Василь:

    Буржуазний націоналізм так само як справжнізм існує також і поза політичним процесом і взагалі поза практикою. Його треба давити передусім в цій площині, тобто ідеологічній. Це ідеологія, якою заражені переважно ті, які жодного відношення не мають до класу буржуазії, крім того, що мріють до неї належати в майбутньому.

  11. Нахтігаль:

    Політичний крах перспектив справжнізму став очевидним десь після виборів 2006 та 2007 років, тому й не знайшлося охочих підтримати його ресурсом в ідеологічній, чи, скажімо, вуличній площині. Без підтримки реального політичного сектора справжнізм поволі здихає.

    З буржуазним націоналізмом не так. Зовсім не так. Тому-то я й кажу — готуватись до затяжного і місцями навіть болісного протистояння.

  12. Борисфен:

    Героїчною смертю тисячей і тисячей борців закріпили ми їх у наших душах і чинах. І хоч хвилево нас переможено, то духово ми знову стали деревним народом.

    Сьогодні ще немає Української Держави, та вона не вмерла. Як ідея й боєве гасло вона живе в наших серцях, а її здійснення є справою обов’язку, чести й гідності кожного українця.

    Таким був дороговказ в ті звитяжні часи, таким він і лишається нині і на найближче майбутнє…

    ПМ. Ну і як завжди дякую редакції “Ватри” і піарю.

  13. Нахтігаль:

    За поширення матеріалів “ВАТРА” завжди вдячна своїм читачам і друзям…..

  14. oseledets:

    Супер! Побільше б такого…

  15. Чорний:

    Дійсно, дуже непогана стаття!

  16. Спокій:

    Чим вирізняється націоналізм, від соціал-націоналізму, буржуазного націоналізму, інтегрального націоналізму, комуно-націоналізму.
    На мій погляд, націоналізм – самодостатня категорія і крапка.
    Всі означення причеплені до нього використовуються ворогами і спекулянтами для внесення смути у виробленні єдиної стратегії.
    Ідея не виносить двояких трактувань аби не засмічуватися.

  17. Терорист:

    2 Спокій

    То вважайте що ви потрапили на ворожий сайт. Поряд з Вами стоять “достойники” з КУНу, УНП, та інші “справжні” націоналісти, які є самодостатніми і не використовують “причеплених означень”, тим самим не вносячи смути у виробленні єдиної стратегії…

  18. Спокій:

    Проте, спадкоємцям Міхновського, Коновальця, Донцова, Бандери, Липи не личить бачити довкола себе лише себе.
    І хто із названих достойних людей страждав соціалістично-соціальними параноями?

  19. Василь:

    2 Спокій

    Це у вас здається якась параноя. А соціалістом був Микола Міхновський. Ви не знали?

    http://www.vatra.org.ua/nashi-klasyky/prohrama-ukrayinskoyi-partiyi-samostiynykiv-sotsialistiv-1917.html

Залишити відгук




 
Хмарка тем
cтецько ідея нації інша європа бандера бойко геббельс друга світова коновалець липа маланюк мартинець міхновський наші нахтігаль оун ольжич онацький паволіні пеленський розбудова нації розенберг рьом снпу соціал-націоналізм сціборський січові стрільці теліга чин шпенглер штикало штрассер юнгер агітпроп антисистемна партія більшовизм ван ден брук герої журналістика класики консервативна революція культура марат мистецтво націонал-соціалізм націоналізм неофашизм ностальгія першоджерела протестний рух путч революційний націонал-соціалізм революція регіоналізм релігія робесп'єр соціал-націоналіст соціальність соціалізм теорія третій шлях український погляд фашизм футурологія штурмовики історія
Ватра, 1933-2017

Матеріали сайту є вільні для розповсюдження за умови посилання (для мережевих ресурсів - гіперпосилання) на джерело: www.vatra.cc

Електронна скринька редактора: redaktor [з] vatra.cc

Експорт (RSS): дописи та відгуки

Календар
Липень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Бер    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31