Нотатки про соціал-національну революцію. Ватра. Націонал

Ватра. Націонал – революційний часопис

Нотатки про соціал-національну революцію

01/10/2009

Розділ(и): Соціал-націоналізм, Червоне і Чорне

орел Що таке справжня політика? Це вольове впровадження в життя ідей для перемоги соціальної та національної справедливості. Справжньою політикою рухають два первинних, основоположних почуття – любов та ненависть. Ми понад усе любимо українську націю та понад усе ненавидимо усе і усіх, хто експлуатує і нищить українську націю. Якщо в політиці нема любові та ненависті – то це не політика, а обдурення народу з метою його безмежного грабунку. Тоді це – гендлярство моральних виродків яких, не дивлячись на всі штучні кольорові фантики, об’єднує єдине і ненаситне прагнення наживи та паразитування.

Чому ми займаємося політикою? Багатьом з нас набагато цікавіше було б займатися поезією чи стройовою підготовкою, але сьогодні ми йдемо політичним шляхом, бо інакше не можемо. Ми бачимо несправедливість щоденно і щохвилинно, бачимо знущання виродків над нашою нацією і терпіти це не маємо жодного наміру.

Олігархи, українофоби, чинуші-корупціонери, мажори, “справжні українці”-хруні, гламурні потвори з числа представників “богеми” та інші породження антиукраїнської системи наївно думають, що ми такі ж як вони, що з нами можна домовитись, купити нас і “рєшать” з нами “вапроси”. Вони переконані, що це в нас все “по молодості”, що це все гола риторика, що ми всього лише хочемо мати те, що вони мають сьогодні. Ці обмеженні істоти з матеріалістичним світоглядом думають, що ми проміняємо велику боротьбу за націю та шанс стати героями на міщансько-капіталістичну “успішність” в очах проституйованої лжееліти. Вони наївні, бо просто не здатні любити і ненавидіти, тому просто не розуміють, що ми ненавидимо їх по-справжньому.

Ми ненавидимо все, що пов’язано з нинішньою антиукраїнською лжеелітою. Ми плюємо на «статус», отриманий в українофобній системі тотального визиску народу, ми плюємо на комфортне обивательске життя колаборанта, отримане в обмін служіння якому-небудь олігарху, ми плюємо на “бренди”, “тренди”, “меседжі”, “світське життя”, “сучасне мистецтво” та всю іншу антинародну гниль, породжену ліберальною системою. І ми не просто на все це плюємо, ми знищуємо все це вже сьогодні.

Легендарне покоління українських націоналістів-революціонерів, покоління Бандери, Шухевича і Лемика, зростало на болі за втратою України та гніві на ворогів, як співалося в гімні ОУН.

Наше покоління, покоління новітніх націоналістів-реворлюцінерів, зростає на ненависті до тієї огидної бутафорії, яка покликана довести нам, що те, що відбувається навкруги – це українська держава. Бутафорії, за якою – оскаженіла українофобія, тотальний капіталістичний визиск українців, нав’язування маразматичної самознищувальної толерантності, вимирання нашого народу і цинічний бенкет зажирілих паразитів – нащадків комуністичної номенклатури та новітніх синків космополітично-ліберальної системи.

Нам нав’язували брехню, що нібито ми вже живемо в омріяній Українській Самостійній Соборній Державі. Виявилося, що ми живемо в комуно-ліберальній українофобній республіці, яка нищить наш народ і залишає його беззахисним перед зовнішніми загрозами.

Нам потрібна соціал-національна революція. З нас досить політичного онанізму типу так званої “помаранчевої революції” чи ще якогось цвітастого лохотрону під пісні “популярних виконавців”. Нам потрібно знищити антиукраїнську систему і побудвати націократичну Велику Україну, де не буде українофобії та експлуатації українців. Велику Україну, яка стане першою новітньою націоналістичною державою світу і вкаже іншим поневоленим глобалізацією народам шлях до свободи і величі.

Наша революція буде одночасно національною і соціальною. Національне –це мета, соціальне – шлях до цієї мети. Нам потрібно звільнити українську націю від національного приниження та соціального визиску.

Соціал-національна революція може здійснитися різними шляхами – і шляхом перемоги на виборах, і шляхом всенародного зриву. Це не принципово. Головним є те, що ми любимо і ненавидимо, а значить наші почуття будуть сильнішими за усі спокуси, якими сили Зла нас обставляють, чим ближче ми наближаємося до мети. Ми любимо і ненавидимо, а значить ми не проміняємо свободу і щастя свого народу на подачки олігархічної системи, на зажерливе життя “професійних політиків” з недоторканим статусом, ми не проміняємо свіжі вітри соціал-національної революції на задуху фешенебельних ресторанів з “успішними людьми”, ми не проміняємо нагоду очистити батьківщину від антиукраїнської наволочі на який-небудь спортивний автомобіль чи ще на якусь можливість почувати себе мажором на фоні жебракуючих українців.

Якщо якісь цинічні боягузливі “прагматики” і “реалісти” будуть намагатися переконати нас, що ми всього лише мрійники і будуть схиляти нас до колабораціонізму з антиукраїнською системою, то ми для початку пошлемо їх подалі. Хай ці зрадники продовжують виправдовувати своє моральне падіння “реалізмом”, а наша реальність – це реальність історії. В історії не було жодної вартої уваги події, в основі якої не лежала б безоглядна віра в свої ідеали та безкомпромісна боротьба.

У кожного з нас є вибір – існувати як батарейка для антиукраїнської системи, як сірий обиватель, якого національно знищують і соціально експлуатують, або ж прожити сповнене справжнім буттям життя задля власної нації. Або замкнений життєвий цикл, який пропонує нам антинародна система –“експлуатація-споживання-смерть”, або наш шлях – соціал-національна революція, перемога і свобода. Третього не дано.

Наші лави відкриті для всіх українців, які готові боротися за перемогу соціал-націоналістичної революції. Всі, хто має українське серце та у кого не тремтять руки, будуть вливатися в нашу лаву. Любов до української нації та ненависть до її ворогів – це першопочаток і основа нашої боротьби.

Коли над Дніпром піднімуться переможні прапори соціал-національної революції, почнеться зовсім нова історія. Але сьогодні всі сили, всі думки, всі почуття – для перемоги соціал-національної революції!

Андрій Іллєнко

Версія для друку

коментарів 18

Лазур:
2 Жовтня, 2009, 01:09
Камрад Дещенко як завжди правИй, а правИй тому, що прАвий.

Наша революція буде одночасно національною і соціальною. Національне –це мета, соціальне – шлях до цієї мети. Нам потрібно звільнити українську націю від національного приниження та соціального визиску.
_________________________________
Нагадало “Ми соціалісти,які йдуть національним шляхом”, ні про, що нікому не говорить?
Нахтігаль:
2 Жовтня, 2009, 01:31
Ні, не говорить.
Нахтігаль:
2 Жовтня, 2009, 01:31
А вся “ВАТРА”, і бригада, яка її читає, напевно, всуціль “ліва”?
Лазур:
2 Жовтня, 2009, 01:45
А вся “ВАТРА”, і бригада, яка її читає, напевно, всуціль “ліва”?
______________________
Нахтігале, Ви мене не правильно зрозуміли (чи я не правильно висловився).

Ні, не говорить.
______________________
Тут я хотів сказати про те, що: “Національне –це мета, соціальне – шлях до цієї мети.”, а на проти: “Ми соціалісти які йдуть національним шляхом”.
Нахтігаль:
2 Жовтня, 2009, 02:21
“ВАТРА” натомість, нічого нікому в предметному полі своїх пошуків не протиставляє, “ВАТРА” шукає синтез.
Василь:
2 Жовтня, 2009, 04:19
2Лазур

1. ПрАвий відносно кого або чого? З зовсім реакційних правоконсервативних позицій можу довести що він лівий, судячи з останніх статей особливо. 🙂
2. “Ми соціалісти які йдуть національним шляхом” настільки ж правильне до них визначення, як і “націоналісти, що йдуть соціальним шляхом”. Вони не обирають свій пріоритет між національним і соціальним, бо вважають ці складові рівнозначними. А ви хочете обирати пріоритет, висунути щось наперед?
Лазур:
2 Жовтня, 2009, 09:25
“ВАТРА” натомість, нічого нікому в предметному полі своїх пошуків не протиставляє, “ВАТРА” шукає синтез.
________________________________
Так я не говорив, що це “ВАТРА” протиставляє.

А ви хочете обирати пріоритет, висунути щось наперед?
________________________________
“Національне –це мета, соціальне – шлях до цієї мети.”
Для мене ці два компоненти є вважливими однаково, але все ж таки національне я ставлю перед соціальним, не відкидаючи їх подібності та одднаковій значимості.
Василь:
2 Жовтня, 2009, 09:42
2 Лазур

Це оксюморон чи одеський жарт? “Важливими однаково” і “однаково значимі”, означає НЕ ставити одне перед іншим. Інакше це запудрювання мізків собі та іншим.
haidamaka:
2 Жовтня, 2009, 11:47
2 Лазур
Проти-навпроти. В житті все простіше, повір 🙂
Буревій:
7 Жовтня, 2009, 23:52
Файна стаття Андрія
Атей:
14 Грудня, 2009, 16:28
Стаття не погана,однак дуже тхне лівацтвом.Щось на кшталт “лимоновців”у Росії.
Нахтігаль:
15 Грудня, 2009, 01:28
Ви помиляєтесь. М’яко кажучи.
Ярослава:
11 Серпня, 2010, 12:12
Щодо репліки “Атея” підтримую Нахтігаля. Ніяким лівацтвом тут не тхне! Та й стаття не “не погана”, а дуже сильна!
Ярослава:
11 Серпня, 2010, 13:26
Для підсилення думки додам це цитату з власної статті: “Слід зрозуміти – не наш це хрест: бути на колінах, бути завжди здоланими, сліпо коритися маргіналу, падаючи раненими тілами в багнюку, забуваючи національні цінності, викидаючи подвиги пращурів-героїв на смітник історії!.. Не наш!!!”

“Що ж залишається нам? Як часто це буває у житті – вибирати. Ставати схожими на «добрих сусідів», що походять від суміші фіно-угро-тюркських племен з монголоїдами (й аж пізніше – з слов’янами), що запозичили промислові ідеї інших країн, вкрали прапор, вкрали герб, перейняли нашу релігію і спартачили мову? Можна. Але це ніщо інше, як стрімка деградація… Чи все-таки вчитись, як до того споконвіку закликали нас народні генії, переймати досвід справжніх героїв та здобувати незалежну позицію, щоб не змішуватись з гомогенно маргінальною масою? “
Messir:
1 Листопада, 2010, 20:19
Панове, а чим же ви відрізняєтесь від проклятих комуняк, які пропонували дати всім і прорівну?
Невже ви вважаєте що всі рівні від народження?
Тобто, слідуючи вашій логіці, якщо я маю дорогий автомобіль і можу собі дозволити сходити до дорого ресторану – то я мажор?
Але ж ніхто з вас не розглядає можливості, що я вступивши до регіонального не престижного вузу, після 4 років напруженої праці здобув грант на навчання за кордоном. Тепер я маю посаду фінансового аналітика і консультанта в Українській філії однієї з найбільших світових ТНК. Тобто я тепер теж “мажор” і мене треба знищити?
Я дуже поважаю вашу щирість і віру в ідею, але навіть в такому разі ви нічим не кращі за комуністів-душогубів. Вони, доречі теж вірили в свою ідею.
Терорист:
2 Листопада, 2010, 10:06
Ґрант на навчання, робота в одній з найбільших світових ТНК, дорогий автомобіль, дорогий ресторан… Список можна доповнити такими улюбленими словами ліберастів, як “европейські цінності” (котрі включають в себе пропаганду педерастії та інших збочень), толерантність і т.д.

Не знаю, мажор Ви чи не мажор, але те що Ви є прислужником глобалістів, котрі представлені однією відомою толерантною та демократичною національністю – це я знаю напевно.

І знаєте, від Вашої думки про нас нам ні зимно, ні тепло. Як то кажуть, кожному своє…
Юрій:
3 Квітня, 2011, 19:42
Шановний Терористе, Ви, безумовно, праві. Кожен є те, до чого він прагне.
Нац:
4 Квітня, 2012, 10:09
Не знаю де тут дехто побачив лівацтво… Якраз тут його немає.