Коментарі до НАШ Бандера

Від: Фріц Теофіл

Фріц Теофіл — Mon, 07 Nov 2011 08:43:54 +0000

2 Ігор
Та ж ні. Степан Бандера в роки Другої Світової Війни перебував на єдиному боці – на українському. Гітлерівська Німеччина сприймалась бандерівцями винятково як ситуативний союзник, менше (порівняно з більшовиками ) зло. Але гітлерівці виявились не розумнішими за піран, які наковтались крові. І щойно вони відкрили своє справжнє лице, як одразу пізнали на своїй шкурі, як воює УПА. Так… Якби гітлерівці не були такими ідіотами, СССР впав би в 1941 році.
“Чому ми всі боємося визнати, що Українська Самостійна Соборна Держава при другому розвитку подій обов’язково була б союзницею гітлерівської Німеччини?” Ніхто не боїться. Просто це “тушь и воронятина”. Якби українці відстояли свою державу в 1918-му, не пустивши на свої землі більшовиків з Північного Сходу, не постала б імперія СССР. А без імперії СССР не постав би ніколи Третій Рейх. І тоді чиєю союзницею була б Україна? Лише своєю власною. І вона могла б відбити будь-чию атаку, тим більше, що Третій Рейх не набрав би великої сили без СССР, а СССР без України – пшик.

Від: бух

бух — Fri, 28 Oct 2011 19:22:38 +0000

Та нє, не скачуть.

Від: Ігор

Ігор — Mon, 10 Oct 2011 15:10:37 +0000

“На чиєму боці перебував Степан Бандера в роки Другої Світової Війни? Бандера воював проти всіх. За Україну. Цим і обмежимось.” – Обмежитись такою інформацією може тільки дуже обмежена людина. В роки Другої Світової війни Бандера перебував на боці Гітлера. Що, зразу комусь свербить у носі? Але це вже зараз легко судити, знаючи чим закінчилась та війна. А в 1941 році на Західній Україні всі знали – Бандера на боці Гітлера і зустрічали Нахтігаль відповідними надписами: Heil Hitler! та Слава Степану Бандері! І нема чого тепер крутити хвостом, бо заперечення правди веде зразу ж до обвинувачення в брехні. Чому ми так боїмося визнати, що Українська Самостійна Соборна Держава при другому розвитку подій обов’язково була б союзницею гітлерівської Німеччини? Невже сучасним соціал-націоналістам так страшно це визнати, що аж дрижки скачуть?

Від: друг Вітовський

друг Вітовський — Fri, 09 Sep 2011 20:20:33 +0000

“Українські соціал-націоналісти ХХІ століття не можуть і не повинні визнавати відступницьких постулатів ІІІ великого Збору ОУН.”
_______________________________________________________________
Шановний автор підтримує це на сьогоднішній момент?

Від: Фріц Теофіл

Фріц Теофіл — Fri, 22 Apr 2011 09:40:03 +0000

RedFox: “Особенно порадовали строки про победу в украинско-польской войне 1943 года. Дааа Польша в этом году была особенно сильна!”
А ти подумай хоч секунду, Рудий Лисе, якою в той рік була Україна. І подумай, де перебувала тоді переважна більшість боєздатних українських чоловіків. Використай хоч раз свій мозок за призначенням і тобі відкриються таємниці світобудови.
УПА воювала на три фронти(якщо нацистські Німеччину, Угорщину і Румунію рахувати як одне)і Армія Крайова була лише доважком до двох ворожих великопотуг – гітлерівської і сталінської. Але УПА зламала хребет аківцям, які збирались встромити їй в спину отруєний кинджал.Мимоходом, в паузі між боями з куди сильнішими ворогами. В той час, як Армія Крайова не території України жодного разу(!) не дала бій німцям. Всі свої сили ці “рицежи” кинули на війну з українцями, переважно з селянами – жінками, дітьми, старими. За що й отримали по рогам. За це тепер нас змушують вибачатись.
Бійці УПА вели війну без жодних гарантій і практично без шансів. Але їх це не злякало і вони перемогли. Вони стали тими шипами, гострими та твердими, які не дозволили шлункові сталінської Росії перетравити Україну. Вони вбивали без пощади і йшли на смерть без вагань. Виправляли помилки недорікуватих предків, які впустили в Україну більшовиків з “братської” Росії.
Що їм давало таку силу? Можна лише здогадуватись. На мою думку, цю силу дала їм велика і непереборна любов до Життя.

Від: Фріц Теофіл

Фріц Теофіл — Thu, 21 Apr 2011 12:00:33 +0000

“На чиєму боці перебував Степан Бандера в роки Другої Світової Війни? Бандера воював проти всіх. За Україну. Цим і обмежимось.” – з цим я згоден на сто процентів. Решта статті – “сплошная тушь и воронятина”, як сказав би Спрут Спиридон.
Пам’ятаю, був цікавий спосіб обкрадання пенсіонерів в 90-ті роки за участю нардепів Ради і Наталі Вітренко – теж, зрозуміло, нардепки. Після довгих дебатів, нардепи приймають, нарешті, постанову, щоб доточити до злиденних пенсій якусь копійчину. Це смішні гроші, але це той шматок хліба, той слоїк ліків, який не міг бути зайвим і міг врятувати життя. Аж тут підіймається пані-товаришка Вітренко і кричить: “Как это можно?!! Подачку?!!! Пенсионерам?!!!! Нашим отцам и дедам,которые проливали кровь?!!!!! Это… издевательство!!!!!!! Пенсионер должен получать тысячу долларов!!!!!!!!…” І її фракція блокувала цю постанову. В результаті, пенсіонерам діставалася дуля, а гроші розходились по кишенях нардепів і, звичайно, Вітренко. З голодного по хлібині – пані Наталі “Майбах”.
Схожої тактики притримуються, на жаль, і деякі наші “націоналісти”. Тільки якщо Вітренко дурила і дурить населення, то “націоналісти” в більшості своїй дурять в першу чергу самих себе. В основі цього – малодушне бажання бути обдуреним. Це явище, дуже поширене по всій Україні, яке змушує одних вірити в “пролетарського мужічка” Януковича, других – в “українську Жанну Д’Арк” Юлію Тимошенко, третіх – в “нове обличчя” Тігіпка… Бажання засунути голову в пісок, поселитись в якомусь віртуальному світі… Нас, українців, легко обдурити не тому, що ми тупа нація, а тому, що ми самі хочемо бути обдуреними з якогось страху, так до кінця мною і не розгаданого.
В наших “націоналістів” великі вимоги – не більш, не менш, як перетворити Україну в “першу в світі націоналістичну державу”. А оскільки зараз це “поки що” нереально, то ми поки посидимо збоку, подивимось-посміємося, як “ліберасти” Ющенко, Парубій, Кириленко брикаються за якусь там “буржуазно-ліберальну” хай і незалежну Україну.
В наших “націоналістів” багацько ворогів – ліберали, масони, гламурники, педерасти, напівкровки, “кольорові”, демократи, попса, “псевдонаціоналісти”(тобто ті, хто не розділяє “єдино вірної” доктрини) і т.д., і т.д., і т.д. В списку ворогів десь губиться Московська Імперія – наш справжній і найстрашніший ворог. Якщо не рахувати нашу дурість, звичайно.
Московська Імперія – страшна жорстока сила і щоб мати шанс дати їй відсіч, ми маємо бути розумнішими, чи принаймні не дурнішими за їхніх імперіалістів. Але більшість наших “націоналістів” точно дурніша за них. Російським імперіалістам начхати, що Гоголь “хохол”, що Чайковський – “гомик”, що Айвазовський – “армяшка”, що Пушкін на чверть “ніггер”, що Достоєвський – “полухохол”, що врешті-решт, Сталін – грузин. Прикладам “несть числа”.
Наші націоналісти(справжні!) теж не були дурнями. Тому в УПА воювали і росіяни, і євреї, і поляки, і кавказці, і азіати-мусульмани, і білоруси, а не самі українці. Це була нова інкарнація Січі з більшою терпимістю в багатьох питаннях, зокрема в релігійному. Дивізом УПА було: “Смерть Гітлеру, смерть Сталіну!” Хай це буде пам’яткою тим, хто молиться на кістяк німецького нацизму і намагається присобачити його якимось боком до України. Фашист, антисеміт, расист – це нешановне панство грає на руку Москви. І не має практичного значення – платять їм вороги за це, чи ні.
І на останок ще раз про Бандеру. Радикалізм його поглядів був пов’язаний з умовами, в яких він жив і боровся за Україну. Їжачку зрозуміло, що у війни є свої закони а в мирного часу – свої. І армія повстанців може жити за правилами, за якими не може жити суспільство,
нація. Навряд чи Бандера хотів би, щоб Україна була вічно окупованою ворогами територією, щоб її нація жила в схронах і виходила з них тільки для того, щоб вбити чергового Пєрацького. І навряд чи він би хотів перетворити Україну на суцільну казарму. Якби українці тоді вибороли свободу, тоталітаризм тривав би не надто довго. Лише стільки, щоб підняти Україну з руїн і виростити покоління українців, не хохлів. І тоді Україна б розвивалася, як країни Заходу. Як Іспанія, скажімо. І була б зараз Україна розвиненою капіталістичною країною з буржуазно-ліберальною демократією. Страшно? Нічого страшного, якщо народ доріс до демократії.
P. S. А ще Бандера дуже любив червоні помідори. Як ще наші суворі воїни не затаврували його міщанином і комуністом заодно.

Від: Юрій

Юрій — Sun, 17 Apr 2011 08:54:38 +0000

Дякую.Все по полицях, те що раніше знав з різних джерел, розклалося.

Від: Борисфен

Борисфен — Tue, 16 Nov 2010 12:30:43 +0000

За ліберальну капіталістичну псевдодемократію – ні.

А от за народну демократію – народовладдя – націократію, якщо брати більш глобально – то так, безумовно.

Від: Терорист

Терорист — Mon, 15 Nov 2010 09:52:40 +0000

Бандера ніколи за демократію не боровся. Ви щось плутаєте.

Від: Украіна

Украіна — Sun, 14 Nov 2010 10:51:18 +0000

Ще можливо прийдуть такі часи, що люди ще зрадників Украіни і бандитів , цих так званих , що Украіну розкоркулювали і еліту Украіни вбивали і на Сибір відправляли з могил повикопують і на Російську федерацію відправлять.Ви почитайте,що дозволяють собі писати ці брати наші з російськоі федераціі.Та вони до нікого поваги не мають,ім плювати на Украінську мову, культуру і історію. Не дамо ми більше себе в обіду.Хватить вже брехнею нас дурити!