Коментарі до Революційний соціал-націоналіст

Від: sinpavla

sinpavla — Sun, 30 Oct 2011 10:40:40 +0000

Хлопці!Де видаватимуть зброю та однострій?
Хочу служити Україні у лавах Українського війська!

Від: Пупкін

Пупкін — Thu, 27 Oct 2011 21:36:12 +0000

Я вшоці з таких людей Як автор такиг маразмів, про що ви шановний пишите? Кому голову морочитите? І основне не розумію якого очікуєте фіналу, хочите стати фюрером? Мені шкода що ви так марнуєте своє життя, і життя тих людей, яких втягнули в свої безглузді ідеології…

Від: Фріц Теофіл

Фріц Теофіл — Wed, 27 Apr 2011 14:18:42 +0000

Lupus Solus’е, вступаючи в суперечку з подібною публікою, дотримуйся заповіту великого Карлсона:”Спокойствие,спокойствие, только спокойствие!” Їх ти не переконаєш, хоча б тому, що абсолютна більшість з них просто не вірить в те, про що пише. Схоже на Корчинського, який хвалився своїми подвигами в Придністров’ї і одночасно прислужував Януковичу, намагався вставляти палиці в колеса Помаранчевій Революції.
Але це не причина, щоб просто махнути рукою на все. На сайт заходять різні люди. І серед них, можливо, трапляються люди, схожі на Олену Телігу, коли вона ще не усвідомила себе українкою. Так, якби замість живого прикладу Донцова, Маланюка, Мосендза, Клена, вона б мала перед очима приклад таких от “націоналістів” – вона б, цілком можливо, ніколи не стала правдивою собою.Віктор Ющенко теж став патріотом не одразу а після того після того, як з’їздив в Тернопіль в ранній молодості.Є багато прикладів не таких яскравих, але не менш промовистих. Тож ми, справжні націоналісти, маємо подавати приклад мужності( вираженій хоча б в тому, щоб не зважати на всяких шавок-бретерів і не займатись фаллометрією), мудрості, виваженості, ввічливості і толерантності,доки вона можлива. І тоді свіжа людина, сторонній спостерігач бачитиме справжнє обличчя українського націоналізму, а не огидну маску, намальовану агентами впливу ворожої імперії. І задумається сторонній спостерігач – чи варто залишатись таким? Чи краще приєднатись до цього прекрасного руху, щоб мати можливість захистити своїх рідних, свою країну? Щоб зустріти ворога не в піжамі на порозі власної квартири, а на полі бою, пліч-о-пліч з соратниками і друзями. Щоб замість героїчного опору одиниць і нечисельних груп, ворог налетів на кулак опору об’єднаної нації і захлинувся власною кров’ю, проблювався власними тельбухами і уламками кісток. Щоб Україна була незалежною і сильною державою, яка не розлазиться в усі боки, як лишайник, захоплюючи все нові і нові землі, а зміцнює своє коріння,відновлює порвані зв’язки і невпинно росте вгору, розкинувши своє могутнє гілля високо в небі. Щоб на її землі вільно почувались люди з усіх народів, але щоб ця земля була українською.
Все це залежить від нас. І хтозна, може той вчорашній сторонній спостерігач завтра випередить нас набагато, хоча це ми подали йому приклад. Як той маленький павучок, який, за легендою, подав приклад шотландському королю Брюсу. Хай всі зусилля здаються марними, головне – не здаватись!
P. S. Ці скоморохи називають нас “слабкими українофілами”, “сировиною для добрив” та іншими люб’язними епітетами. Що ж… Раніше, чи пізніше, але обов’язково буде війна з Московською імперією. Тоді побачимо, хто націоналіст, а хто – рака свист.

Від: Юрій

Юрій — Sat, 26 Mar 2011 17:02:41 +0000

Юрію, дуже сильна стаття! Я хоча й вже по віку не підходжу до “молодого соціал-націоналіста”, але все свідоме життя за час незалежності України було боляче, як дикунський капіталізм руйнує життя і старих, і молодих. Старі не можуть гідно прожити останні роки життя, а молодих гроші розбещують.
Читаю тут, дивлюсь що відбувається – і надія вже з’явилася. Я все серйозно і не пусті речі. Сподіваюсь, якось особисто познайомимся. А поки є що робити те що можу і тим ресурсом що маю.
В оговоренні був важливий момент по реакції зовнішнього світу на успішні зміні стосовно соціальної справедливості і відмінного від їх капіталізму укладу економіки. Але ще побачимо, тут поблизу серйозні часи і справи, але це вже не для коментарів. Потрібні чіткі плани і команда.
Дякую ще раз!

Від: Нахтігаль

Нахтігаль — Thu, 10 Feb 2011 11:10:41 +0000

Сповідування ідеї може відрізнятись у баченні чоловіка та жінки. Часто в житті так і трапляється. Але не слід робити з цього трагедію….

Від: Олена Теліга

Олена Теліга — Thu, 03 Feb 2011 22:31:16 +0000

Та сповідувати ідею нації зобов’язана?
А чи не здається Вам, що ви не у повній мірі розкрили особу націонал-революціонера? Як на мене , то дуже мало сказано про дух, ідею і роль революційної організації у Вашому житті.

Від: Нахтігаль

Нахтігаль — Thu, 03 Feb 2011 00:51:00 +0000

Не лише. Може бути просто хороша дівчина без шкідливих звичок і комплексів.

Від: Олена Теліга

Олена Теліга — Wed, 02 Feb 2011 23:26:43 +0000

А супутницею життя у революційного соціал-націоналіста може стати лише революційна соціал-націоналістка?

Від: Нахтігаль

Нахтігаль — Mon, 24 Jan 2011 23:55:37 +0000

Посміхаємось. Посміхаємось. Бо ж сміх без причини–ознака відомо чого. А тоді йдемо в зал, спокійно відтискаємо свої 115 кг. Потім дивимось на дописувача “Rostyslav” і знову посміхаємось.

Від: Rostyslav

Rostyslav — Mon, 24 Jan 2011 13:05:22 +0000

Вітаю!
Дякую за статтю, щиро посміявся доки дочитав до кінця. Деякі утопічні моменти не дозволяють не реготати (навіть на робочому місці):
1. штангу вагою 100 кілограмів (в теорії норма для кожного здорового чоловіка 1.5 своєї маси, як це виглядає в практиці – усі знають. Посміхаємось).
2. Як відомо, краса за відсутності ідеї перетворюється на гівно (100% правда, а от далі вже йде тотальна утопія).

Загалом я статтю автора читаю перший раз але враження таке, що все знав усі “догмати” до читання. Все це зустрічав в трьох книгах: scouting for boys (Robert Baden-Powell), напрямні для укр.націоналіста (Степан Бандера) і радянська книга про піонерів з 50-х років (автора не пам’ятаю). Не читав нічого з пропагадни hitlerjugend але впевнений що там написано те саме. От риторичне питання, чи є сенс передруковувати ТЕ САМЕ вже в зовсім іншому світі? Ну поза тим що я пореготав і ще кілька людей потішились…